Основні
зміни у навчальних програмах для початкової школи у 2016 – 2017 навчальному
році
Наказом
Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 948 «Про затвердження змін
до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» з
метою розвантаження навчальних програм для учнів початкових класів затверджено
зміни до наступних програм: «Українська мова», «Літературне читання»,
«Математика», «Природознавство», «Я у світі», «Інформатика», «Трудове
навчання», «Іноземні мови для загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних
закладів», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Мистецтво», «Фізична
культура» «Основи здоровʼя».До найбільш суттєвих змін належать такі:
знято
фіксовану кількість годин на вивчення кожної теми. Учителі визначатимуть їх
самостійно, враховуючи рівень підготовки класу, наявність навчально-методичного
забезпечення та регіональні особливості,знято
дублювання змісту у навчальних предметах
«Основи здоровʼя», «Я у світі», «Природознавство»;здійснено перерозподіл тем
між класами з метою приведення процесу навчання у відповідність до вікових
можливостей молодших школярів та принципу здоров’язбереження;уніфіковано
термінологію програм, якою мають послуговуватися вчителі таавтори підручників,
її наближено до вікових особливостей молодших школярів.У пояснювальних записках
до окремих предметів корегувались цілі й завдання, уточнювались особливості
організації вивчання програмового матеріалу. Зокрема, у навчальній програмі з
«Української мови» уточнено перелік словникових слів, зокрема, вилучено ті, що
не є поширеними в мовленні молодших школярів (цемент, фанера, республіка тощо),
натомість додано нові, які набули широкого вжитку (аеропорт, милосердний,
ноутбук та ін.). Із програмових вимог видалено письмо на дошці. Із мовленнєвої
змістової лінії в 2-4 класах вилучено підрозділи «Аудіювання» й «Читання» (їх
перенесено до програми з літературного читання).
У 1
класі вилучено умовне позначення слів і речень та складання речень за графічною
схемою.
У програмі
для 2 класу конкретизовано правила переносу слів, а саме: з буквосполученнями
дж, дз, йо, ьо, апострофом, подовженими приголосними звуками; розділ «Корінь
слова. Спільнокореневі слова» та правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в
корені перенесено до програми для 3 класу
.У 3
класі в розділі «Текст» замість міркування введено есе (розмірковування в
довільній формі на будь-яку знайому тему); усунуто складання текстів-інструкцій,
побудову речень за схемами.У програмі для 4 класу вилучено змінювання дієслів
за особами та правопис особових закінчень дієслів.
У
програмі з «Літературного читання» конкретизовано позиції, які спрямовують
учителя на реалізацію компетентнісного підходу (наприклад, «користується
прийомами з розвитку темпу читання» замінено на «виконує вправи з…»; «має
уявлення про один із способів зображення персонажа – опис його зовнішності»
замінено на «знаходить у тексті опис зовнішності персонажа» тощо) та формування
ціннісного ставлення до читання як джерела знань і як засобу естетичного задоволення
(наприклад, розповідає про свої враження, почуття, які виникли під час
читання/слухання; називає події твору, які їх викликали; пояснює свою думку).
Формулювання
змісту навчального матеріалу у вигляді методичних рекомендації уніфіковано
відповідно до формату такого документа, як навчальна програма.
Уведено
розділ «Аудіювання – слухання-розуміння усного мовлення» із вимогами по кожному
класу з урахуванням тих, що були зазначені в програмі з української мови та
відповідно було додано опис цього розділу у пояснювальній записці програми.
Спрощено
вимоги до навчальних досягнень учнів, щодо власних висловлювань; обов’язкової
кількості творів, що учні мають читати напам’ять.
Проаналізовано
та оновлено коло читання в кожному класі з використанням рекомендаційних
списків дитячої літератури, що були надані Національною бібліотекою України для
дітей, авторитетними електронними ресурсами. Для виконання програми планується
видання навчальної книги серії «Шкільна бібліотека» для учнів 1-2 та 3-4
класів, до якої увійдуть твори авторів, прізвища яких уведено в програму.
У
програмових вимогах вилучено кількісні показники темпу читання, натомість
прописано якісні характеристики навички читання (наприклад, учень/учениця 4
класу читає вголос свідомо, правильно, виразно із дотриманням основних норм
літературної вимови і мовчки (усвідомлено) в оптимальному для розуміння темпі).
У
програмі з «Іноземних мов»:
суттєво
спрощено вимоги до письма для учнів 1-го класу;
скорочено
обсяг висловлювань у мовленнєвій компетенції «Говоріння» та обсяг письмових
повідомлень у мовленнєвій компетенції «Письмо»;
вилучено
складні граматичні форми, що належать до мовного рівня А2: множина іменників,
закінчення (-es) (1 клас), присвійний
відмінок іменника (3 клас), Present Perfect (4 клас), структура to be going to
(4 клас);
вилучено
з лінгвістичної лексичної компетенції теми «Шкільне приладдя» (2 клас), що
дублює вимоги 1-го класу;
спрощено
вимоги до письма у 3 класі щодо написання листів та листівок («за зразком
оформлюють короткі повідомлення та листівку-вітання, СМС»);
уточнено
мовленнєві функції щодо опису емоційного стану: «виражати настрій»;
уточнено
вимоги мовленнєвої компетенції «Аудіювання», з урахуванням роботи з навчальними
аудіо- та відеоматеріалами;
уточнено
тематику ситуативного спілкування:
«Дозвілля» («Іграшки», «На прогулянці») – 1 клас, «Свята та традиції»
(«Харчові продукти») – 2 клас, «Помешкання» («На кухні»), «Природа і навколишнє
середовище» («Пори року»), «Відпочинок і дозвілля» («Поїздка на канікулах») – 3
клас, «Свята і традиції» («Святкування у кафе») – 4 клас.
У
програмі з «Математики» відбулося зміщення акцентів із знаннєвих результатів на
діяльнісні. У такий спосіб ураховано пропозиції фахівців щодо необхідності
реалізації диференційованого підходу до учнів із різними навчальними
можливостями. В оновленій програмі пропонується у другому класі виконувати
множення зручним для дитини способом: замінювати додаванням, зважаючи на
попередній результат, з опорою на таблицю. Зміщено акценти щодо набуття учнями
обчислювальної навички як найвищого ступеня оволодіння прийомами обчислення.
У
програмі з «Природознавства» знято розподіл годин на вивчення кожного розділу.
Збільшено кількість уроків-екскурсій та спостережень у природі. Розширено
тематику навчальних проектів. Приведено у відповідність зміст навчального
матеріалу та вимоги до кінцевих результатів засвоєння програмового змісту з
урахуванням вікових особливостей учнів початкових класів.
Тему
«Тіла і речовини» інтегровано у зміст програми 1-го, 2-го, 3-го та 4-го класів.
У першому класі в розділі «Навколишній світ» формуються уявлення про тіла
неживої природи, природні та штучні тіла.У розділі «Нежива природа» діти
знайомляться з речовинами на прикладі води, повітря, піску, глини та
досліджують деякі їхні властивості.
У другому
класі формується уявлення про агрегатні стани речовини на прикладі води
(твердий – лід (cніг); рідкий – вода; газоподібний – водяна пара) та перехід
води з одного стану в інший за нагрівання та охолодження (утворення хмар та
опадів, колообіг води у природі, замерзання водойм, відлига). Учні набувають
практичних навичок, досліджуючи речовини у різних агрегатних станах, порівнюють
властивості льоду та снігу, усвідомлюють, що сніг і лід – це вода, досліджують
сніжинки за допомогою лупи та за малюнками.
У третьому
класі поглиблюються знання учнів про речовини та їхні властивості, формується
поняття про розчинні та нерозчинні у воді речовини, учні досліджують
розчинність речовин, що використовуються у побуті. Вивчаючи властивості води,
варто наголосити, що всі рідини приймають форму посудини, у яку їх наливають,
текучі, але водночас мають і відмінні властивості (практична робота «Порівняння
властивостей води та інших рідин»). При вивченні складу повітря учитель
наголошує, що воно є сумішшю газоподібних речовин (кисню, азоту, водню
вуглекислого газу, водяної пари та ін.). Властивості газоподібних речовин
вивчаються на прикладі повітря. Усі гази займають весь доступний їм простір,
легко стискаються, розширюються при нагріванні і водночас мають різні
властивості (на прикладі кисню, водяної пари, вуглекислого газу).
У темі
«Корисні копалини» поглиблюються знання учнів про властивості речовин у різних
агрегатних станах на прикладі твердих, рідких та газоподібних корисних копалин.
Знайомлячись із колекцією корисних копалин учні порівнюються їхні властивості.
При
вивченні ланцюгів живлення, травної, дихальної та кровоносної систем, гігієни
шкіри, складанні раціону здорового харчування знання учнів про речовини у 3-му
класі розширюються, а узагальнити їх допоможе проект «Різноманітність речовин і
матеріалів та використання їх людиною».
Навчальна
програма «Я у світі» зазнала таких змін: знято теми, які дублюються зі
змістом предмета «Основи здоров’я» і які
доцільніше вивчати на «Основах здоров’я»
(«розвиток людини протягом життя», «зовнішність людини» тощо). До
програми включено практичні роботи, рольові ігри, дискусію, навчальні проекти.
Зроблено акцент на тому, що проекти можуть бути колективні, групові,
індивідуальні. На кожен навчальний проект
запропоновано кілька тем. Це дасть змогу об’єднати деякі теми, чим розвантажить програму та надасть право вибору
як вчителю так і учню/учениці.
У
програмі «Основи здоровʼя» вилучено інформацію щодо оцінювання навчальних
досягнень учнів, у розділі «Фізична складова здоров’я» поняття «мінерали» і
«мікроклімат», оскільки в змісті навчальної програми з природознавства не
передбачено формування понять «клімат», «мінерали» та «гірські породи»; вимогу
«називає групи зубів та їх функції тощо.
З
програми «Трудове навчання» вилучені теми «Виготовлення об’ємних виробів з
дроту» та «Бісероплетіння». Зміст практичної роботи визначається
вчителем/вчителькою самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що
виконуватимуться під час уроку. Об’єкти праці для виготовлення на уроках
учитель/учителька добирає опираючись на побажання учнів.
Навчальна
програма «Музичне мистецтво» оновлена за рахунок вилучення важких для
сприймання дитиною теоретичних формулювань, музичних творів застарілого змісту
або складних для сприйняття учнями цього віку.
Наданням
вчителеві/вчительці більше можливостей для вибору репертуару – 50% музичного матеріалу вчитель/вчителька
може обирати на свій розсуд – із запропонованого програмою додаткового
репертуару або здійснювати доцільну заміну відповідно до умов школи, підготовленості
та запитів учнів тощо. Введено пункт «Орієнтовний матеріал для…» замість
«Основний матеріал для….».
У
програмі «Образотворче мистецтва»
вилучено зайву теоретичну інформацію.
Навчальна
програма «Мистецтво» зазнала незначних змін, до переліку синтетичних мистецтв
додано «цирк», в «Орієнтовні твори для сприймання теми» – «Картини місцевих
художників» та «Роботи місцевих художників та майстрів», в перелік ХТ (художні
техніки): роздмухування, набризк, монотипія, діатипія, гратографія,
плямографія.
Програма
з «Інформатики» оновлена з дотриманням концентричності. Тема «Графіка»
розглядалася лише у другому та четвертому класах, тепер ця тема є з 2 по 4
класи. Зміст навчального матеріалу розділ «Текст» доповнено темами «Сприймання
тексту в електронних книгах» та «Орієнтування в списку книг електронної
бібліотеки». Програму осучаснено внесенням до її змісту понять, які вивчаються
на інших предметах (електронні карти, схеми, діаграми тощо).
Зміст
навчального матеріалу та державних вимог до рівня навчальних досягнень учнів
програми «Інформатика» мають нове формулювання з передбаченням, що дитина зможе
практично виконати дії на стаціонарному, портативному, будь-якому мобільному
пристрої, незалежно від різноманіття операційних систем та від того чи в
інстальованій програмі на ПК буде виконуватись, чи в хмарному середовищі. Опис
практичних частин оновлено так, що можна не завантажувати жодну програму на
стаціонарний комп’ютер, окрім операційної системи, а виконувати все в
Інтернеті.
Важливим
чинником сучасної освіти є використання знань з інформатики для медійної та
інформаційної грамотності дитини як складової успішності у навчанні інших
предметів.
У
державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці включено фразу
«учень/учениця використовує у своєму мовленні», до кожної теми. Це зроблено з
метою уникнення застосування дітьми абстрактних понять, складних наукових
термінів.
У
програмі «Фізична культура» замінено термін «Школи вправ, м’яча та ін.»,
вилучено систему оцінювання фізичної підготовленості школярів 7-10 років, лист
контролю фізичної підготовленості учня, критерії оцінювання навчальних
досягнень учнів з предмета «Фізична культура», тестові завдання для оцінювання
теоретичних знань учнів 2-4 класів тощо. Доповнено зміст сучасними рухливими
іграми та вправами на релаксацію. Лижну і ковзанярську підготовку та плавання
винесено у додатки, зміст яких можна використовувати за наявності відповідних
умов.
У
зв´язку з внесеними змінами у навчальні програми, наголошуємо, що календарне та
поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з
використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура,
зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів є
індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах навчального
закладу, міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим.
Автономія
вчителя має бути забезпечена вільним вибором форм організації
навчально-виховного процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і
засобів реалізації змісту освіти. Отже, вчитель має право самостійно переносити
теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати
кількість годин на вивчення окремих тем.
Адміністрація навчального закладу або працівники методичних служб можуть
лише надавати методичну допомогу вчителю, з метою покращення
навчально-виховного процесу, а не контролю.
Структура майстер-класу різної спрямованості
будується за принципом, що відбиває логічність процесу пізнання: мотивація,
засвоєння нових знань, рефлексія.
Перша - це теоретична частина заняття.
На даному етапі представляється педагогічний досвід керівника майстра-класу по
певному напрямку діяльності. (Наприклад, використання технології створення
творчих майстерень на заняттях. При обґрунтуванні цілей і при вивченні методів
даної технології можливо: використання відеозапису занять, демонстрація робіт
учнів у вигляді мультимедійної презентації. Особливість використання фото та
відеоматеріалів полягає в можливості оглядового перегляду фрагментів занять по
темі, що відображають систему роботи педагога. Володіння основами інформаційної
й комунікаційної культури - неодмінна вимога до сучасного педагога. А
ефективність використання ІКТ визначається дійсним включенням в освітній
процес, комп'ютер може стати помічником педагога, взяти на себе деякі його функції.
Якщо ви використовуєте: супровідний матеріал для викладу - візитка або буклет
майстер-класу - використайте презентабельні програми (наприклад Microsoft
Office Word, Windows, Publisher, PowerPoint, Movie Maker програми для створення
слайд-шоу); для ілюстрація навчальних дій доцільно використати інтерактивні
посібники; для перевірки знань використовуйте електронні тести; для
самостійного вивчення - гіпертекстові документи. Залежно від місця на занятті
час використання цифрового освітнього ресурсу може бути різним: навчальний
фільм демонструється не більше 5-7 хвилин; при поясненні нового матеріалу
презентація не перевищує 15-17 хвилин; при використанні тестових програм - не
більше 30 хвилин; при проведенні презентації творчих проектів учнів - не більше
25 хвилин. На занятті обов'язково повинен бути час на спілкування педагога й
учнів. Виключення може скласти заняття, повністю побудоване на основі якогось
конструктора, але поки такі оболонки або дорогі, або недостатньо кваліфіковано
зроблені. Друга частина майстер-класу націлена на відпрацьовування отриманих
знань у процесі придбання необхідних навичок. На цьому етапі в ролі учнів
виступають учасники майстер - класу, а керівник у ролі педагога. На даному
етапі важливе усвідомлення кожним педагогом ефективності досліджуваної
педагогічної технології. На третьому етапі - рефлексія. Педагоги об’єднуються в
групи і розробляють заняття, план теми в рамках досліджуваного педагогічного
досвіду. Результати роботи виносяться на обговорення. Дуже важливий той факт, що
кожен учасник майстер-класу отримує конкретні рекомендації для практичної
діяльності. Мета проведення конкретного заняття визначається Майстром в
залежності від того, що він буде показувати. Це може бути: показ програми
діяльності, освітньої програми, програми самоосвіти й т.п.; показ окремих форм
роботи, які використовує у своїй діяльності педагог; показ окремих методів
роботи; показ інноваційних моментів діяльності. При проведенні майстер-класу
можуть бути використані наступні форми роботи: лекція; практичне заняття; 8
інтегроване (лекційно-практичне) заняття. Результатом «майстер-класу» є модель,
яку розробив «педагог-учень» під керівництвом «педагога-майстра» з метою
застосування цієї моделі в практиці власної діяльності. Як приклад, наводжу
план проведення майстер-класу «Конструювання заняття із застосуванням цифрових
освітніх ресурсів» (Додаток 1).
ЧАСТИНА 2. Майстер-клас як яскраво
виражена форма учнівства в Майстра, шляхом прямого й коментованого показу
прийомів роботи. Сучасний ринок праці вимагає уміння швидко орієнтуватись у
потребах та вимогах модних сучасних тенденцій України. Це вимагає виховання
перспективної, конкурентоспроможної, творчої молоді, тому в
професійно-технічних навчальних закладах Дніпропетровської області повинні бути
створені комфортні умови для професійного зростання учнів та професійного
самоудосконалення викладачів та майстрів виробничого навчання. Однією із
сходинок професійного росту є організація майстер-класів. У своїй роботі
необхідно вивчати досвід не лише вітчизняних сфер ринку праці, але й
зарубіжних. Майстер – класи можуть проводитися в різних форматах: 1. Майстер -
клас на підприємстві. Заявник визначає тему майстер-класу, проводить навчання
учнів або робітників. Слухачам майстер-класу надаються технологічні карти, дозволяється
відео та фотозйомка. 2. Майстер - клас на спеціалізованих виставках на стенді
підприємства. Такі майстер- ласи проводяться з метою демонстрації можливостей
устаткування підприємства або рекламування нових технологій виготовлення
продукції, або рекламування продукції підприємства. 3. Навчальний майстер-клас
для групи слухачів. Проводиться з метою підвищення кваліфікації зацікавлених
спеціалістів. Набір групи та організація місця проведення здійснює сторона, яка
приймає. Слухачам майстер-класу надаються технологічні карти, дозволяється
відео та фотозйомка. В нашому випадку майстер-клас проводиться фахівцем із
виробництва разом із майстром училища як підсумок вивчення теми чи групи тем.
Майстер виробничого навчання в училищі готує обладнання та інструмент.
Періодичному проведенню майстер-класів в училищі може сприяти ще один крок на
шляху до інновацій – відкріплення майстрів від груп та перевід їх на схему
роботи "майстер-майстерня". Практика доводить високу ефективність
такої організації навчально- виробничого процесу, оскільки майстер
зосереджується повністю над формуванням професійних навиків учня, а також
знаходить час для удосконалення власної фахової майстерності, творчого пошуку,
інтелектуальної праці. З іншого боку, внаслідок відкріплення майстрів від груп
утворюється економія фонду заробітної плати, яка доцільно використовується для
проведення майстер-класів. Основні переваги майстер-класу - це унікальне
сполучення: короткої теоретичної частини, індивідуальної роботи, спрямованої на
придбання й закріплення практичних знань і навичок. Тематика майстер-класів. Ø
Різні аспекти і прийоми використання технологій; 9 Ø
Авторські методи застосування технологій на практиці. Завдання майстер-класу. Ø
Передача Майстром свого досвіду шляхом прямого і коментованого показу
послідовності дій, методів, прийомів і форм діяльності; Ø
Спільне відпрацювання технологічних підходів Майстра і прийомів вирішення
поставленої в програмі майстер-класу проблеми; Ø Рефлексія
власної професійної майстерності учасниками майстер-класу; Ø
Надання допомоги слухачам у визначенні завдань саморозвитку і формуванні
індивідуальної програми самоосвіти та самовдосконалення. Як провести
майстер-клас? Алгоритм технології його проведення. Аудиторія не може чекати. І
ви повинні зробити все, щоб про вас говорили, а захід, що ви організували,
почали цитувати. Майстер-клас можна умовно розділити на три етапи: підготовчий,
майстер-клас, рефлексія й аналіз. Але якщо придивитися, то етапів більше.
Підготовчий
етап. 1. Пошук аудиторії. Майстер-клас - це не просто бесіда за чашкою кави або
посиденьки, де говорять ні про що. Ви повинні провести свій захід на самому
вищому рівні. Перед тим, як проводити захід, необхідно підібрати приміщення.
Подивіться, чи вистачає вам розеток. Подумки представте, як будуть розміщені
демонстраційні столи, робочі місця для учнів, де розташуєте проектор й екран
для нього. Перевірте акустику приміщення, щоб не виявилося, що вас почують
тільки перші ряди.
2.
Атрибутика. Коли зупинитеся на певному приміщенні, потрібно розробити
атрибутику з вашим логотипом, адже кожен папірець може привести слухача до вас,
якщо його зацікавить що- небудь. Потрібно вирішити, на яку аудиторію, варто
розраховувати. Це дасть вам можливість визначити, як варто виділити лідерів
заходу. Оптимально - це бейдж, а якщо хочете, щоб слухачі, учні ніяк не
пропустили значимих людей, які можуть стати джерелом подачі інформації про вашу
компанію, можете видати доповідачам й організаторам однакову форму.
3. Взаємодія
зі ЗМІ. Щоб захід не провалився, відразу як визначитеся з аудиторією, варто
розмістити прес-релізи в друковані й електронні ЗМІ. Опублікуйте повідомлення
на інформаційних сайтах. Щоб не подавати інформацію на непотрібних ресурсах,
варто визначитися яке коло людей повинно довідатися про захід.
4. Підготовка
перед заходом. Щоб під час майстер-класом не було затримок, варто прийти в
приміщення заздалегідь і підготувати всю апаратуру. Якщо буде можливість варто
перевірити всі мультимедійні засоби. Для особливих гостей варто зарезервувати
місце. Бажано, щоб воно було якнайближче. На видне місце варто покласти ручки й
папір, які можуть брати всі. Також перед початком варто запитати, в усіх чи є
де записати й чим записати.
5. Кава
брейк. Якщо такий захід підготовлений, варто заздалегідь продумати, як воно
буде реалізовано. Головне, що будуть пити гості й чим ви зможете їх
почастувати. Найкраще, щоб був вибір. Адже, хто не захоче кава, а комусь буде
по душі мінералка, а дівчата дуже люблять сік. 10 Тому щоб люди змогли
обмінятися візитками й небагато поспілкуватися, варто зробити з кави-брейк
маленький захід за невеликою барною стійкою.
6. Заключна
частина заходу. На заключну частину варто залишити саме «смачне», що у вас є.
Не варто жаліти час на питання, які можуть виникнути. Краще не встигнути
розповісти одну главу, ніж монотонно закінчити виступ. Для цього завжди в
доповідача повинна бути запасна тема, до якої він міг б звернутися, якщо раптом
не буде питань.
7. Збір
відгуків про захід. Якщо ви хочете відразу отримати відклики, можна поставити
кілька стійок з записничками, де кожен зміг би написати свою думку й залишити
вам побажання. Після завершення майстра-класу варто ретельно відстежити
публікації в пресі. Вони можуть з'являтися щороку. Наприклад, якщо на вас
будуть посилатися. По можливості намагайтеся відповідати на кожне згадування
про вашу зустріч.
8. Аналіз
Заключний етап, де ви повинні зробити висновки, зважити всі думки й вирішити,
чи варто проводити черговий захід. Під час аналізу слід, побачивши негативні
сторони, спробувати їх відразу ж виправити, хоча б на папері. Це дасть
можливість надалі проводити захід на найвищому рівні.
Кроки проведення майстер-класу.
Майстер -
клас — одна з форм організації навчального процесу, що припускає творчу
діяльність учнів по побудові власних знань у рамках тієї або іншої навчальної
теми. Головне в Майстернях не повідомляти й засвоювати інформацію, а навчати
інноваційним способам роботи. Основна цільова орієнтація полягає в тому, щоб
надати учням знання, що дозволяють їм само розвиватися, усвідомлювати самих
себе й своє місце у світі, розуміти інших людей.
Технологічні етапи
1.
Презентація досвіду Майстра (коротко характеризуються основні ідеї технології,
описуються досягнення в роботі)
2. Мотивація
(індуктор) — прийом, що забезпечує «наведення на проблему»; згорнутий зміст
теми, доводиться результативність діяльності, яка свідчить про ефективність
технології; визначаються проблеми та перспективи в роботі Майстра.
3.
Соціалізація — «обнародування», описується система заходів у режимі технології,
що презентується; визначаються основні прийоми роботи, які Майстер буде
демонструвати слухачам, демонстрація прийомів ефективної роботи; подання всім
учасникам майстерні проміжного, а потім й остаточного результату роботи.
4.
Моделювання (реконструкція) — слухачі виконують самостійну роботу в режимі
технології Майстра
5. Афішування
— представлення виконаних робіт на загальне обговорення.
Рефлексія
активізація самооцінки та самоаналізу з приводу діяльності на майстер-класі.
Особливості
добору й конструювання навчального змісту для майстер-класу.
1. Добір
змісту здійснюється не тільки відповідно до теми заняття, але й з урахуванням
основної ідеї майстерні, що відповідає авторському задуму майстра.
2. Логіка побудови завдань відбиває логіку розвитку
основної ідеї.
3.
Надмірність матеріалу (велика кількість інформації створює відчуття
незавершеності пізнання, невичерпності теми).
4. Пред'явлення матеріалу у своїй цілісності, а
потім перехід до деталей, елементам, що висвітлюють тему майстерні.
5. Розмаїтість завдань по формах і видам роботи.
6.
Обов'язкове звертання до особистого досвіду учнів, їхньої емоційно-почуттєвої
сфери.
Особливості
організації діяльності учнів.
1. Творча, пошукова, дослідницька діяльність.
2. Групова
форма взаємодії.
3. Самостійність і воля на всіх етапах.
4. Право на
власну думку, право на помилку.
Особливості
організації діяльності майстра.
1. Специфіка
діяльності майстра не в поясненні матеріалу, а в пред'явленні завдань, що
орієнтують учнів на самостійну діяльність по набутті нових знань, створенню
творчого продукту.
2. Майстер не
задає питань і сам не квапиться відповідати на них.
3. Підтримка
й заохочення самостійності й ініціативності учня
4. Створення
доброзичливої атмосфери, відсутність оцінок й оцінюючих суджень.
5.
Співтворчість майстра й учня.
6.
Організація діалогу, в якому кожен має право на власні судження.
7.
Забезпечення співробітництва учнів у групі.
Таким чином, підбиваючи
підсумок всьому сказаному, можна визначити формулу майстер-класу: УСПІШНА
ТЕХНОЛОГІЯ + КОМПЕТЕНТНИЙ ФАХІВЕЦЬ + ДОСТУПНІСТЬ ДЛЯ КОЛЕГ = МАЙСТЕР КЛАС. До
формули майстер-класу я б додала + інтерактивність. Думаю, що майстер-клас і відрізняється
від всіх інших форм передачі досвіду тим, що дає можливість відразу спробувати
новий прийом (спосіб, засіб) і отримати відгук досвідченого майстра. А майстер
відразу бачить, наскільки ефективно передається його досвід. Вдалих вам
майстер-класів і тільки позитивних відкликань про їх проведення
ТЕХНОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ МАЙСТЕР-КЛАСУ
АНОТАЦІЯ
Заняття майстер-класу – це
оригінальний спосіб організації діяльності педагогів у складі малої групи (7–15
учасників). Майстер-клас як локальна технологія трансляції педагогічного
досвіду повинен демонструвати конкретний методичний прийом або метод, методику
викладання, технологію навчання, виховання. Він повинен складатися із завдань,
які направляють діяльність учасників для вирішення поставленої педагогічної
проблеми.
ЗАВДАННЯ МАЙСТЕР-КЛАСУ:
Þ передача вчителем-майстром свого досвіду роботи шляхом прямого і
коментованого показу послідовності дій, методів, прийомів і форм педагогічної
діяльності;
Þ спільне відпрацювання методичних підходів учителя-майстра,
ухвалення рішення;
Þ рефлексія власної професійної майстерності учасниками
майстер-класу;
Þ надання допомоги учасникам майстер-класу у визначенні завдань
саморозвитку, формуванні індивідуальної програми самоосвіти й
самовдосконалення.
У ході майстер-класу учасники знайомляться з методичними розробками з теми; беруть участь в
обговоренні отриманих результатів; ставлять питання, отримують консультації;
пропонують для обговорення власні проблеми, питання, розробки; висловлюють свої
пропозиції.
АЛГОРИТМ
ТЕХНОЛОГІЇ МАЙСТЕР-КЛАСУ
І. Презентація
педагогічного досвіду вчителем-майстром:
Þ стисло
характеризуються основні ідеї технології;
Þ описуються
досягнення в роботі;
Þ доводиться
результативність навчання дітей, що свідчить про ефективність технології;
Þ визначаються
проблеми і перспективи в роботі вчителя-майстра.
ІІ. Презентація
системи навчальних занять:
Þ описується
система навчальних занять у режимі технології, що презентується;
Þ визначаються
основні прийоми роботи, які майстер демонструватиме слухачам.
ІІІ. Проведення
імітаційної гри:
Þ учитель-майстер
проводить навчальне заняття зі слухачами, демонструючи форми ефективної роботи
з учнями;
Þ слухачі
одночасно виконують дві ролі: експериментальний клас і експертів, присутніх на
відкритому занятті.
IV. Моделювання:
Þ учителі-учні
виконують самостійну роботу з конструювання власної моделі заняття в режимі
технології вчителя-майстра;
Þ майстер
виконує роль консультанта, організовує самостійну роботу слухачів і керує нею;
Þ майстер
спільно зі слухачами проводить обговорення авторських моделей навчального
заняття.
V. Рефлексія:
Þ проводиться
дискусія за наслідками спільної діяльності майстра і слухачів.
Таблиця 1
Орієнтовна модель проведення майстер-класу
Етапи роботи майстер-класу
|
Зміст етапу
|
Діяльність учасників
|
1. Підготовчо-організаційний:
постановка цілей і завдань
|
Вітання,
вступне слово майстра, незвичайний початок заняття
|
Входять у діалог, проявляють активну позицію, тим самим допомагаючи майстрові в організації заняття
|
2. Основна частина. Зміст майстер-класу, його
основна частина: план дій, що включає поетапно реалізацію теми
|
Методичні
рекомендації педагога для відтворення теми
майстер-класу. Показприйомів, які використо-вуються в процесі майстер-класу, показ своїх «родзинок»(прийомів) з коментарями
|
Виконують завдання
відповідно до поставленого зав-дання. Презентація виконаних робіт
|
3. Моніторинг майстер-класу
Аналіз ситуації за такими критеріями: володіння
загальноінтелектуальними способами діяльності; розвиток здібності до
рефлексії; розвиток комунікативної культури
|
Організовує обмін думками присутніх, дає оцінку
тому, що відбувається
|
Рефлексія – активізація самооцінки і самоаналізу
щодо діяльності в майстер-класі
|
ПОЗИЦІЯ ПЕДАГОГА-МАЙСТРА.
Педагог-майстер проводить заняття зі слухачами, демонструючи
прийоми ефективної роботи з учнями. Ніколи
не прагне просто передати знання, а
прагне залучити учасників у процес, зробити
їх активними, розбудити те, що
приховано навіть для них самих, зрозуміти й усунути те, що заважає у
саморозвитку. Усі завдання майстра і його дії направлені на те, щоб підключити уяву учасників, створити таку атмосферу, щоб вони проявили себе як творці.
Це м’яке, демократичне, непомітне керівництво діяльністю. Майстер створює атмосферу відвертості,
доброзичливості, співтворчості в
спілкуванні, виключає офіційне оцінювання роботи учасників
майстер-класу.
У взаєминах з
колегами майстер повинен застосовувати демократичний
стиль педагогічної взаємодії, проявляючи свої особисті якості:
комунікативність, загальнокультурний розвиток,
інтелігентність тощо. Авторські
технології, що презентуються в рамках майстер-класу, не володіють властивістю
фотографічної відтворюваності; проте кожна з них несе ідейний заряд, володіє безліччю відтворювальних деталей,
прийомів, елементів учительської майстерності.
Слід звернути увагу
на мову і голос (тон, сила, виразність, дикція, інтонація, техніка);міміку, жести, управління
емоціями;пантоміміку (постава, уміння стояти, сидіти, спостерігати за поведінкою
учасників);уміння зосередитися на
предметі розмови, володіння
мнемотехнікою, аутогенним тренуванням, відсутність скутості;мистецтво
спілкування: психологічна сумісність,
здібність до педагогічної уваги, емпатія; педагогічну імпровізацію:
уміння працювати згідно з планом “в
голові”, привертати особистий досвід, керувати незапланованими ситуаціями;психологічну зіркість, уміння вичисляти “геніїв” і підтримувати тих, що “відстають”;комунікативну культуру, уміння вести діалог,
дискусію; відчуття часу.
КРИТЕРІЇ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ
МАЙСТЕР-КЛАСУ
1.
Презентативність.Вираженість інноваційної ідеї, рівень її
уявлення, культура презентації ідеї, популярність ідеї в педагогіці, методиці й
практиці освіти.
2. Ексклюзивність. Яскраво
виражена індивідуальність (масштаб і рівень реалізації ідей). Вибір, повнота й оригінальність вирішення інноваційних
ідей.
3. Прогресивність. Актуальність і науковість змісту й
прийомів навчання, наявність нових ідей,
таких, що виходять за рамки стандарту, відповідних тенденціям сучасної освіти та методиці навчання
предмета, здібність не тільки до
методичного, але й наукового узагальнення досвіду.
4. Мотивованість. Наявність прийомів і
умов мотивації, включення кожного в активну
творчу діяльність зі створення нового продукту діяльності на занятті.
5. Оптимальність. Достатність
використовуваних засобів на занятті, їх поєднання, зв’язок з метою і
результатом (проміжним і кінцевим).
6. Ефективність.Який
ефект розвитку? Що це дає учасникам? Уміння адекватно проаналізувати результати
своєї діяльності.
7. Технологічність. Чіткий алгоритм заняття (фази, етапи,
процедури).
8. Артистичність. Піднесений стиль, педагогічна харизма,
здібність до імпровізації, ступінь дії на
аудиторію, готовності до розповсюдження і популяризації свого досвіду.
9. Загальна культура. Ерудиція,
нетрадиційність мислення, стиль спілкування, культура інтерпретації свого
досвіду.
Комментариев нет:
Отправить комментарий